Strona główna > Warto poczytać > Teksty > Polacy Ukraińcy. Mity, plotki i fake news'y

Bookmark and Share

W Polsce mieszka milion uchodźców z Ukrainy

AD (2019-03-18)

PL / UA


PL
Podstawę do rozprzestrzeniania się mitu, że w Polsce przebywa milion uchodźców z Ukrainy, dała w styczniu 2016 roku wypowiedź o tej treści ówczesnej premier Beaty Szydło podczas posiedzenia Parlamentu Europejskiego. W późniejszej wypowiedzi Beaty Kempy, minister do spraw pomocy humanitarnej, liczba ta wzrosła do dwóch milionów. Liczbę rzekomo przyjętych przez Polskę uchodźców ukraińskich do kilkuset tysięcy już w połowie 2015 roku zawyżała premier Ewa Kopacz i inni przedstawiciele rządu Platformy Obywatelskiej, a także Andrzej Duda podczas kampanii prezydenckiej. Manipulacje te od samego początku służą uzasadnianiu odmowy solidarnego przyjmowania przez Polskę uchodźców z Bliskiego Wschodu w ramach wspólnego europejskiego mechanizmu relokacji i przesiedleń.

Faktem jest, że najliczniejszą grupą migrantów w Polsce są obywatele Ukrainy. Według różnych szacunków, jeśli liczyć także osoby przebywające czasowo na wizach lub w ruchu bezwizowym, rzeczywiście może mieszkać ich w Polsce ponad milion. Jednak politycy, a za nimi media, mylą — celowo bądź w wyniku ignorancji — migrantów dobrowolnych, którzy z własnego wyboru, z różnych powodów, podejmują decyzję o wyjeździe ze swojego kraju i uchodźców, którzy są zmuszeni do opuszczenia ojczyzny w związku z zagrożeniem życia lub obawą przed prześladowaniami ze względu na rasę, religię, narodowość, poglądy polityczne czy przynależność do określonej grupy społecznej.

Gros Ukraińców w Polsce to właśnie migranci dobrowolni, którzy przyjechali tu najczęściej z powodów ekonomicznych — pracują i płacą w Polsce podatki. Inni studiują i jako studenci zagraniczni płacą za studia. Niektórzy to z kolei członkowie rodzin polskich obywateli czy osoby o polskich korzeniach.

Tymczasem, nikły odsetek Ukraińców w Polsce to uchodźcy. Od początku 2014 roku (krwawe stłumienie rewolucji Euromajdanu w lutym, aneksja Krymu przez Rosję w marcu, wybuch wojny na wschodzie Ukrainy w kwietniu) do lutego 2018 roku niespełna 7 tysięcy obywateli Ukrainy złożyło w Polsce wnioski o nadanie statusu uchodźcy, a zaledwie kilkaset uzyskało od państwa polskiego jakąkolwiek formę ochrony — 90 osób status uchodźcy i 353 osoby ochronę uzupełniającą. Ponadto, około 400 osób uzyskało zgodę na pobyt ze względów humanitarnych. Pozostali „kandydaci na uchodźców” zmuszeni byli opuścić terytorium RP — otrzymali decyzje odmowne lub ich postępowania umorzono.

Ukraińcy ubiegający się obecnie o ochronę w Polsce, to przede wszystkim mieszkańcy wschodnich rejonów kraju — obwodów donieckiego i ługańskiego (w sumie 67 %), a także Krymu (7 %).

Jeśli chodzi o 2 miliony uchodźców ukraińskich – owszem, ta liczba jest prawdziwa, ale dotyczy uchodźców wewnętrznych (tzw. IDPs-ów – internally displaced persons), czyli osób, które uciekając przed konfliktami zbrojnymi czy prześladowaniem w miejscach swojego zamieszkania, osiedliły się w innych częściach kraju. Szacuje się że od początku 2014 roku do chwili obecnej w Ukrainie przebywało właśnie około 2 milionów uchodźców wewnętrznych.

Aleksandra Chrzanowska

Aleksandra Chrzanowska — absolwentka kulturoznawstwa na Uniwersytecie Warszawskim. 2005-2006 pracowała jako tłumaczka w polskim przedstawicielstwie Fundacji Lekarze bez Granic (Médecins Sans Frontières). Od 2006 pracuje z uchodźcami jako doradczyni integracyjna/międzykulturowa w Stowarzyszeniu Interwencji Prawnej. Laureatka VIII edycji (2015) nagrody im. J. Zimowskiego przyznawanej za działalność na rzecz grup społecznych znajdujących się w sytuacjach ekstremalnych, w szczególności na rzecz migrantów i uchodźców.




UA
Основу для розповсюдження міфу, що у Польщі перебуває мільйон біженців з України, заклало в січні 2016 року твердження з таким змістом прем’єрки Беати Шидло під час засідання Європейського парламенту. У пізнішому коментарі міністерки у справах гуманітарної допомоги Беати Кемпи ця кількість зросла до двох мільйонів. Кількість начебто прийнятих Польщею українських біженців до кількасот тисяч уже в середині 2015 року завищувала прем’єрка Ева Копач та інші представники Громадянської платформи, а також Анджей Дуда під час президентської кампанії. Ці маніпуляції з самого початку служать для обґрунтування відмови солідарного прийняття Польщею біженців із Близького Сходу в рамках спільного європейського механізму переміщення і переселення.

Фактом є те, що найчисельнішу групу мігрантів у Польщі становлять українців. Згідно різних даних, якщо рахувати також і особи, які перебувають тимчасово на підставі віз або в рамках безвізового руху, справді, у Польщі може проживати понад мільйон українців. Однак політики, а за ними й медіа, плутають – цілеспрямовано або ж у результаті ігнорантства – добровільних мігрантів, які з власного вибору, з різних причин приймають рішення про виїзд зі своєї країни, та біженців, які змушені залишити свою батьківщину у зв’язку із загрозою життя чи страхом переслідувань з огляду на расу, релігію, національність, політичні погляди або приналежність до певної суспільної групи.

Голос українців у Польщі – це добровільні мігранти, які приїхали сюди найчастіше з економічних причин – вони тут працюють і сплачують податки. Інші – навчаються і, як іноземні студенти, платять за навчання. Деякі з них – це члени родин польських громадян або ж особи з польським корінням.

Тимчасом, невеличкий відсоток українців у Польщі – це біженці. З початку 2014 року (криваві струмені Революції Гідності в лютому, анексія Криму Росією у березні, спалах війни та сході України у квітні) по лютий 2018 року всього 7 тисяч громадян України попросили у Польщі про надання статусу біженця, а всього лише кількасот отримало від польської держави яку-небудь форму охорони: дев’яносто осіб – статус біженця та 353 особи – загальну охорону. Крім того, близько 400 осіб отримали згоду на перебування з гуманітарних причин. Інші «кандидати на біженців» були вимушені покинути територію РП: вони отримали відмови або їхні справи припинили розглядати.

Українці, які зараз стараються отримати охорону в Польщі, це, передусім, жителі східних областей країни – Донецької і Луганської (разом 67%), а також Криму (7%).

Якщо йдеться про 2 мільйони українських біженців, то так, ця кількість справжня, але вона стосується внутрішніх біженців (це так звані ІДП-си – internally displaced persons, внутрішньо переміщені особи), тобто люди, які втікають від збройних конфліктів чи переслідувань у місцях свого проживання, оселилися в інших частинах країни. Приблизно, з початку 2014 року до сьогодні, в Україні перебувало, власне, близько 2 мільйонів внутрішніх біженців.

Александра Хшановська

Александра Хшановська – випускниця культурології Варшавського університету. У 2005–2006 роках працювала перекладачем у польському представництві Фонду Лікарі без кордонів (Médecins Sans Frontières). З 2006 року працює з біженцями як інтеграційна/міжкультурна радниця у Товаристві юридичного втручання, з 2008 року – членкиня правління цієї організації. Авторка публікацій у галузі інтеграції біженців та багатокультурності. Лауреатка VIII Нагороди ім. Й. Зімовського (2015), яку дають за діяльність для суспільних груп, що знаходяться в екстремальних ситуаціях, особливо – для мігрантів та біженців.



Komentarze
Aby dodać komentarz pod własnym nazwiskiem musisz się zalogować, lub napisać pod tymczasowym nickiem (wymaga aktywacji)

Nick:Komentarz:
Brak komentarzy