Strona główna > Warto poczytać > Teksty > Polacy Ukraińcy. Mity, plotki i fake news'y

Bookmark and Share

Ukraińcy to nazistowscy kolaboranci, antypolscy nacjonaliści

(2019-06-13)

PL / UA


PL
Propaganda rosyjska przedstawia Ukraińców jako spadkobierców nazistowskich kolaborantów. Natomiast w Polsce środowiska nacjonalistyczne twierdzą, że Ukraińcy zawsze byli, są i byli antypolskimi nacjonalistami.

Rzeczywiście podczas II wojny światowej część Ukraińców, tak jak w innych krajach okupowanych przez Niemcy, z różnych powodów kolaborowała z nazistami. Około 250 tys. Ukraińców służyło w różnych formacjach policyjnych i wojskowych stworzonych przez Niemców. Część z nich wzięła udział w Holokauście zorganizowanym przez nazistowskie Niemcy. Nie można jednak uznać skali kolaboracji ukraińskiej z Niemcami za czołową w Europie.

Okupacja niemiecka na Ukrainie była bardzo brutalna, bardziej okrutna niż w Polsce. Niemcy uważali Ukraińców za podludzi. Planowali eksterminować część z nich, resztę wysiedlić lub zmienić w niewolników. Podczas wojny życie straciło ponad 4 miliony etnicznych Ukraińców, nierzadko zamordowanych w bezwzględny sposób. W przypadku ofiar cywilnych w liczbach bezwzględnych żaden kraj w Europie nie poniósł większych strat niż Ukraina. Ponad 2 milionów Ukraińców została jako niewolnicza siła wywieziona do Niemiec — najwięcej ze wszystkich krajów w Europie.
Niemal 7 milionów mieszkańców Ukrainy przeszło przez szeregi Armii Czerwonej. W efekcie stanowili oni niemal 25% wszystkich żołnierzy, co oznacza, że byli znacząco nad reprezentowani. Blisko połowa dowódców frontów Armii Czerwonej było ukraińskiego pochodzenia. W efekcie w trakcie II wojny proporcjonalnie do liczebności żaden inny naród na świecie nie zabił więcej żołnierzy nazistowskich niż Ukraińcy.

Na początku II wojny światowej Organizacja Ukraińskich Nacjonalistów Stepana Bandery próbowała współpracować z Niemcami (w tym biorąc udział w pogromach na Żydach), ale pod warunkiem ich zgody na powstanie niepodległej Ukrainy. Banderowcy uważali bowiem Sowietów za największego wroga Ukraińców, znacznie ważniejszego niż Polacy. Przypomnijmy, że Stalin odwołujący się już wówczas do rosyjskiego imperializmu dokonał w latach 30. XX wieku ludobójstwa na Ukraińcach wywołując sztuczny wielki głód, który pochłonął życie około 3,5 miliona z nich oraz dokonując eksterminacji elit ukraińskich. Niemcy nie chcieli jednak stworzyć niepodległej Ukrainy. W efekcie OUN-B, zerwała współpracę z nazistami i stworzyła własną partyzantkę Ukraińską Armię Powstańczą (UPA), która walczyła przeciw Niemcom a także przeciw ZSRR. Poza Ukrainą w żadnej innej republice radzieckiej nie powstała antyniemiecka niekomunistyczna partyzantka o większym poparciu.

Ukraiński nacjonalizm promowany przez UPA miał antypolski charakter, ponieważ od dekad toczył się konflikt między Polakami i Ukraińcami o Wołyń i Galicję Wschodnią. Były to ziemie w zdecydowanej większości zamieszkane przez Ukraińców, które przed rozbiorami były częścią Polski. Niemal wszyscy Polacy popierali powrót po II wojnie tych ziem do Polski. Natomiast UPA nie zgadzała się na odbudowę II RP w granicach przedwojennych.
Jeśli chcemy zrozumieć konflikt polsko-ukraiński podczas II wojny światowej, należy przyjrzeć się mu w perspektywie kilku stuleci. Patrząc z tej perspektywy okaże się, że rachunek historycznych krzywd w relacjach polsko-ukraińskich jest mniej więcej wyrównany. Nie da się go opisać, co próbuje zrobić wielu Polaków, na zasadzie ukraiński winowajca — polska ofiara.

Dziś największa sympatia do Polaków występuje w zachodniej Ukrainie, skąd Ukraińcy najczęściej przyjeżdżają do Polski. Jest to paradoks, gdyż mieszkańcy tej części Ukrainy w zdecydowanej większości uważają UPA za bohaterów. To stanowisko Ukraińców z zachodniej Ukrainy wynika z faktu, że w swojej historii UPA bardziej niż z Polakami walczyła przeciw ZSRR, ponosząc przy tym wielkie straty. W ramach tej walki po II wojnie światowej zaczęła nawet współpracować z polskim podziemiem niepodległościowym przeciw wspólnemu wrogowi.

Adam Balcer


Adam Balcer — wykładowca Studium Europy Wschodniej UW. Szef programu polityka zagraniczna w think tanku WiseEuropa. Regularnie publikuje w „Nowej Europie Wschodniej” i „New Eastern Europe”.



UA


Українці – це нацистські колабораціоністи, антипольські націоналісти

Російська пропаганда представляє українців як спадкоємців нацистських колабораціоністів. Натомість, у Польщі націоналістичні середовища твердять про те, що українці завжди були, є і будуть антипольськими націоналістами.

Справді, під час Другої світової війни частина українців, так, як і в інших країнах, окупованих Німеччиною, з різних причин колабораціонувала з нацистами. Близько 250 тисяч українців служили у різних формаціях – поліцейських і військових, створених німцями. Частина з них взяла участь у Голокості, який організувала нацистська Німеччина. Однак, не можна визнати рівня української колаборації з Німеччиною за головну в Європі.

Німецька окупація в Україні була дуже жорсткою, страшніша ніж у Польщі. Німці вважали українців за підтип людини. Вони планували екстермінувати частину з них, решту – виселити або замінити на невільників. Під час війни життя поклали понад 4 мільйони етнічних українців, нерідко замордованих жахливим способом. У випадку мирних жертв, у нещадних кількостях жодна країна в Європі не понесла більших втрат ніж Україна. Понад 2 мільйони українців стали невільницькою робочою силою і були вивезені до Німеччини – найбільша зі всіх європейських країн.
Майже 7 мільйонів жителів України пройшли крізь шеренги Червоної армії. В результаті, вони становили майже 25% усіх солдатів, що означає, що вони складали більшість над репрезентантами. Близько половини полководців фронтів Червоної армії були українського походження. В результаті, під час Другої світової війни пропорційно до кількості, жоден інший народ на світі не вбив більше нацистських солдатів аніж українці.

На початку Другої світової війни Організація Українських Націоналістів Степана Бандери пробувала співпрацювати з німцями (в тому числі, беручи участь у єврейських погромах), але за умови їхньої згоди на створення незалежної України. Бандерівці вважали совітів за найбільшого ворога українців, набагато важливішого ніж поляки.
Пригадаймо собі, що Сталін, який свого часу вже посилався на російський імперіалізм, у тридцятих роках ХХ століття здійснив геноцид над українцями, викликавши штучний Великий Голод, який забрав життя близько 3,5 мільйона з них та здійснивши екстермінацію українських еліт. Однак німці не хотіли створювати незалежну Україну. В результаті ОУН(б) розірвала співпрацю з нацистами і створила власне підпілля – Українську Повстанську Армію (УПА), яка боролася проти Німеччини та СРСР. Поза Україною, в жодній іншій радянській республіці не було створено антинімецького не комуністичного підпілля з більшою підтримкою.

Український націоналізм, пропагований УПА, мав антипольський характер, оскільки декадами точився конфлікт між поляками й українцями за Волинь та Східну Галичину. Це були землі, які, в переважній більшості, населяли українці, які перед розподілами були частиною Польщі. Майже всі поляки підтримували повернення після Другої світової війни цих земель до Польщі. Натомість, УПА не погоджувалася на відбудову ІІ Речі Посполитої у довоєнних кордонах. Якщо ми хочемо зрозуміти польсько-український конфлікт під час Другої світової війни, потрібно поглянути на це з перспективи кількох століть. Дивлячись із цієї перспективи, виявиться, що рахунок історичних кривд у польсько-українських стосунках більш менш рівний. Цього не вдасться описати, що пробує зробити багато поляків за правилом український винуватець – польська жертва.

Сьогодні найбільша симпатія до поляків простежується у Західній Україні, звідки українці найчастіше приїжджають до Польщі. Це – парадокс, оскільки жителі цієї частини України в абсолютній більшості вважають УПА за героїв. Ця позиція українців із Західної України виникає з факту, що у своїй історії УПА більше ніж з поляками боролася проти СРСР, несучи при цьому великі втрати. У рамках цієї боротьби після Другої світової війни УПА навіть почала співпрацювати з польським незалежним підпіллям проти спільного ворога.

Адам Бальцер

Адам Бальцер – викладач Східноєвропейських студій Варшавського університету. Шеф програми закордонна політика у think tanku WiseEuropa. Постійно публікується у часописах „Nowa Europa Wschodnia” i „New Eastern Europe”.






Komentarze
Aby dodać komentarz pod własnym nazwiskiem musisz się zalogować, lub napisać pod tymczasowym nickiem (wymaga aktywacji)

Nick:Komentarz:
Brak komentarzy